Тема:        «Живі скарби мандрують по землі…»

Мета: Поглибити знання учнів про творчість Миколи Лисенка. Акцентувати увагу на значенні народних джерел в його музиці. Пояснити учням визначення поняття  увертюра  та нагадати визначення поняття опера. Розвивати вокально-хорові навички учнів.

Виховувати патріотичні почуття, інтерес до народної творчості та національної оперної музики.

Тип уроку: розширення та поглиблення теми.

Обладнання: аудіоапаратура, фортепіано, портрети М.Лисенка, М.Гоголя, репродукція картини О.Сластіона «Проводи на січ», фотографії сцен з опери «Тарас Бульба».

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учні входять до класу під звучання пісні «Засвіт встали козаченьки».

Музичне привітання.

ІІ. Оголошення теми уроку та його мети.

1. Перевірка домашнього завдання. Розспівування. Виконання пісень, вивчених на минулих уроках.

2. Вступна бесіда

 Учитель: Безцінним скарбом української культури є фольклор, а передусім, музично-пісенні надбання народу. Українська пісня була і є доконечно потрібною нашому народу. Пісня – це душа українця. Взагалі українська народна пісня – це найправдивіша наша історія. Тому важко переоцінити значення саме історичних (козацьких) пісень.

• Діти, як ви думаєте, про що нам розповідають історичні пісні? (відповіді)
• Хто створив ці пісні? (кобзарі)

Музичний словник: Історичні пісні – це пісні про історичне

минуле українського народу, про героїв

національно-визвольної боротьби і їх

подвиги.

Учитель: Однією з таких пісень є пісня «Засвіт встали козаченьки», створена легендарною пісняркою Марусею Чурай з Полтавщини. Маруся присвятила її своєму коханому – Григорію, який служив у Полтавському полку і воював проти польської шляхти. На дівчину чекала довга розлука з милим. Це стало для неї важким ударом. Тому складена нею пісня сповнена болю і страху перед невідомим. Повільна, прониклива, наповнена сумом, мелодія полюбилася козакам. Її виконували в походах, а з часом вона перетворилася на маршову героїчну пісню.

ІІІ. Розучування пісні  «Засвіт встали козаченьки».

1. Демонстрація пісні. Бесіда за прослуханим.

На уроці розучуємо перший куплет пісні. Особливу увагу школярів звертаємо на широкі мелодичні скачки, оспівування та динамічний розвиток музики. Домагаємось чистого інтонування та плавного розспівування складів. Використовуємо ланцюгове дихання, слiдкуємо за правильним  звукоутворенням.

2. Хвилюючу оцінку постаті Марусі Чурай дав М.Стельмах: «Є правдиві скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів і належить народна пісня.

Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості й хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких розгубила історія, та так загубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні на нашій землі.

І тільки інколи, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких легендарних постатей належить народна поетеса Маруся Чурай.

Судячи з пісень, які їй приписують, ця дівчина була народжена для любові, але не знала її радощів і всі свої надії, все любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодії…

Три віки ходять пісні, приписувані Марусі Чурай, по нашій землі, три віки любові вже подаровано людям. Попереду – вічність, бо велика любов і велика творчість – невмирущі.»

V. Слухання музики.

Учитель: Справедливо кажуть, що талановитий твір не може бути безликим, безнаціональним; навпаки, саме тоді він стає цінним, коли становить плоть і кров народу. «Усе творче в культурі носить на собі печать національного генія», - говорить М.Бердяєв.

На думку Л.Толстого, жодна національна музика не виявила своєї народності так сильно і велично, як українська.

Важко переоцінити художнє багатство скарбниці народної творчості, її значимість для розвитку національної професійної музики. Життєвість професійної музичної спадщини видатних діячів музичного мистецтва, серед яких постає Микола Лисенко, полягає передусім в її глибокій народності.

Сьогодні нас чекає знайомство ще з одним твором М.Лисенка (демонструємо портрет). Діти згадують його «дитячі» опери, уривки з яких

вони слухали у попередніх класах(«Коза-дереза», «Зима і весна»).

Але вершиною творчості композитора – основоположника української класичної національної музики стала опера «Тарас Бульба».

Учні пригадують, що таке опера(музично-драматичний спектакль, де дійові особи співають).

Перед початком кожної опери звучить вступ, який зветься увертюрою.

Музичний словник: Увертюра – вступ до опери, балету чи кінофільму, де звучать головні музичні теми.

Учитель: В основу опери «Тарас Бульба» покладено одноіменну повість Миколи Гоголя, де зображено національно-визвольну боротьбу українського народу 1648-1654рр. з ляхами. Головні персонажі опери – полковник козацького війська Тарас Бульба, його сини Остап і Андрій, їхня мати, козаки. Один із синів – Андрій стає зрадником. Батько його вбив у бою, а потім героїчно загинув і сам.

Сьогодні ми будемо слухати увертюру до опери «Тарас Бульба».

Діти слухають і аналiзують твір. Вони відповідають на запитання, які виразні засоби використав композитор, щоб підкреслити героїчний характер музики, як змінюється музика далі, який характер середнього епізоду (ліричний), яка головна думка увертюри.

Звертаємо увагу учнів на те, що музичні теми увертюри (лірична, героїчна) надзвичайно близькі до народних пісень. Школярі, також, впiзнають звучання української народної пісні «Засвіт встали козаченьки» в кінці увертюри. Вона широка, сильна, сповнена віри у перемогу.

Пропонуємо учням послухати уривок з повісті «Тарас Бульба», де зображена сцена загибелі Тараса Бульби.

Повторно звучить увертюра.

V. Підсумкова бесіда.

Підсумовуючи урок, акцентуємо увагу школярів на значенні народних джерел у музиці М.Лисенка. Наголошуємо, що опера «Тарас Бульба» - дорогоцінний скарб української культури. Вона постійно входить до репертуару українських театрів, з успіхом ставиться на багатьох сценах світу.

      Українську музику, як народну так і композиторську (професійну), люблять і шанують в усьому світі. І ми з вами, дійсно, маємо пишатися тим, що належимо до великого, творчого і самобутнього українського народу.

Виставлення оцінок.

VІ. Домашнє завдання: Пригадати історичні пісні, які знаєте, або вивчали раніше.

Музичне прощання.

Учні виходять із класу під звучання пісні «Засвіт встали козаченьки».