Тема: «Мелодія вечірньої зорi»
Мета: Поглибити знання учнів про роль музики в суспільстві, зв'язок музики з життям і побутом українського народу. Навчити дітей виявляти і називати характерні особливості мелодії.
Розвивати творчі здібності школярів, вокально-хорові навички.
Виховувати загальну культуру, пізнавальний інтерес до національної музичної скарбниці.
Тип уроку: розширення та поглиблення теми.
Обладнання: аудіоапаратура, портрети композиторів, фортепіано.
Хід уроку
І. Організація класу.
1. Вхід до кабінету під звучання пісні.
2. Музичне привітання.
ІІ. Вступне слово. Оголошення теми.
Навряд чи коли-небудь знайдеться людина, яка запитає, чи потрібна в нашому житті музика. Музика лунає скрізь. Це найпопулярніше в світі мистецтво. Музика постійно зливається з життям, глибоко проникає в наші думки, серце і душу. З нею нам легко працюється, з нею ми радіємо і сумуємо.
Музика – це сама природа, яка своїми дивами надихає поетів, композиторів на створення пісень, симфоній, опер. Чуйна людина зможе почути музику у всьому, що її оточує.
ІІІ. Давайте зараз ми зробимо вокальну зарядку. Розспівування почнемо із вправ, які допоможуть вам навчитись співати з різною силою звучання.
- Спів мажорного і мінорного звукорядів у висхідному і низхідному порядку з використанням різної динаміки.
- Виконання поспівки «Доброго ранку, вам друзі!». Учні співають по- співку, повторюючи її кілька разів з різними динамічними відтінками. (голосно - тихо).
ІV. На дошці – картина «Місячна ніч на Дніпрі» А. Куїнджі.
Дивлячись на картину вечірньої зорі, згадуються рядки, написані Т.Г.Шевченком:
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє…
Будучи в засланні, далеко від рідного краю, Шевченко дивився на захід сонечка і думав, що десь, на далекій Україні, така сама – рожева і чарівна – вечірня зоря. І таке почуття невимовної туги та смутку охопило поета, що народився вірш, який згодом композитор Я.Степовий поклав на музику. Чи здогадалися ви, про яку пісню йдеться в моїй розповіді? («Зоре моя вечірняя»)
Учнi виконують пісню.
Діти співають пісню хором. За бажанням виконують групами( окремо хлопці і окремо дівчатка). Найбільш обдаровані діти можуть виконати пісню по одному.
Учитель: Дiти, цей твір професійний чи народний? Хто написав пісню «Зоре моя вечірняя»? Чи можна сказати, що ця пісня написана в народному дусі? Доведіть свою думку. Які яскраві характеристики народної пісні ми бачимо в ній? (Наспівність, яскрава емоційність, душевність). Правильно, саме народні пісенні твори стали джерелом для професійної музики та окрасою духовної культури українців
Кілька учнів нашого класу підготували до уроку вірші про вечір, першу зорю, про тихі сутінки.
1-й учень. Навшпиньках
Підійшов вечір,
Засвітив зорі,
Прослав на травах тумани
І, на вуста поклавши палець, - ніч.
П.Тичина.
2-й учень. За сонцем хмаронька пливе…
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розтилає
І сонце спатоньки зове
І синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Т.Шевченко.
3-й учень. Тихесенький вечір
На землю спадає,
І сонце сідає
В темнесенький гай.
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось.
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
Не слухає сонце.
За гору сідає
І нам посилає
На всю ніч – прощай!
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
В.Самійленко.
А ось послухайте, як пише про захід сонця Василь Олександрович Сухомлинський.
Як заходить сонце
Учитель і хлопчик любили дивитись, як заходить сонце. Щодня вечірньої години вони приходили на околицю села, сідали на вершині високої степової могили й дивилися, як сонце сідає за обрій.
Ось уже три дні хлопчик бачив одне й те ж: над вогненним диском сонця в блакитному небі плаває легенька хмаринка. І позавчора, і вчора, і сьогодні…
- Учителю, - питає хлопчик,- скажіть, будь ласка, чи ту саму хмаринку ми бачимо уже три дні?
- Ні, не ту саму. Вчора не та, що позавчора, сьогодні не та, що вчора.
Хлопчик замислився. Вогняний диск сонця опускався за обрій. Ось від нього лишилась тільки багряна смужечка, потім – одна іскринка, потім і та згасла.
- Учителю, - питає хлопчик, - куди поділося вчора, позавчора?
Учитель обняв хлопчика й ласкаво погладив його по голівці.
Ось так картину вечірньої пори намалював нам письменник. Вам сподобалось? А ви любите спостерігати за тим, як сідає сонце і настає вечір? Розкажіть, що відбувається в цей час? (Відповідi учнів.)
V. Учитель: Ми бачимо, що жодну людину не може залишити байдужою прощальна, завмираюча краса вечірньої пори. Не став винятком і видатний український композитор К. Стеценко. Зачарований красою вечірнього неба, солодкою тишею останніх рожевих промінчиків великого сонця, він створив чарівну мелодію, яка в поєднанні з віршем В.Самійленка «Тихесенько вечір на землю спадає», увійшла до української національної скарбниці. Давайте її послухаємо.
Учні слухають «Вечірню пісню».
Після прослуховування відповідають на запитання:
- Яке враження справила на вас музика?
- Які картини ви уявили?
- Охарактеризуйте цю музику. (відповіді учнів)
Музика пісні дуже ніжна, лагідна, ласкава, спокійна, світла. Мелодія наспівна, кантиленна, в характері колискової пісні.
Пропонуємо учням подумати: грою на яких інструментах (трикутник, металофон, бубен, брязкальця) можна підкреслити цей колисковий характер. Допомагаємо вибрати інструменти.
Учні повторно слухають музику, створюючи ритмічний супровід за допомогою трикутника і металофона.
VІ. Підсумок уроку
Підводимо підсумок уроку і підштовхуємо дітей до висновку про те, що саме народні пісенні твори стали джерелом для професійної музики і є окрасою духовної спадщини українського народу. А народна пісня – це дивна, величезна сила.
Не рік, не два,
І навіть, не сто років
Живе народна пісня на землі
І перед нею стелиться широкий,
Безмежний світ у віковій імлі.
Виставлення оцінок.
Домашнє завдання: Назвати пісні в народному дусі, які вам відомі.
Музичне прощання. Вихід з класу під музику, що звучала на уроці.
| 
