Тема: «Скрипка грає – серце звеселяє».
Мета: Розширити знання дітей про специфіку, традиції та особливості української музичної творчості, про українські музичні інструменти.
Продовжити формувати музичну культуру учнів, розвивати художньо-естетичний смак.
Виховувати активне і творче ставлення до музики, гордість за музичну спадщину свого народу.
Тип уроку: поглиблення і розширення теми.
Обладнання: аудіоапаратура, фортепіано, репродукція або фотографія «Троїсті музики».
Хід уроку
І. Учні входять до класу під звучання музики у виконанні троїстих музик. Музичне привітання та оголошення теми уроку.
На дошці написана цитата: «Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна скоїти лихе…»
ІІ. Вступна бесіда.
Учитель: На уроках музики ми з вами вивчаємо і слухаємо багато української музики: авторської і народної. Близькі і дорогі нашому серцю рідні наспіви. Їх заповнює неповторна краса рідної природи, мрії і сподівання народу, споконвічне прагнення волі і щасливої долі.
Від самої колиски супроводжувала музика українця все життя. І не було жодного, навіть найменшого села, у якому б не грали в час свята, весілля чи просто веселого гуляння молоді, життєрадісні музики, вправні і майстерні.
Учнi слухають українські народні мелодії у виконанні троїстих музик.
Учитель: Чи сподобалась вам музика? Який вона має характер? (дзвінка, весела, ритмічна, мелодійна.) Які картини ви уявили, слухаючи музику? На яких інструментах грали виконавці цієї музики? (Скрипка, цимбали, бубон). А як називається ансамбль, що виконує таку музику? (Троїсті музики.)
Музичний словник: троїсті музики – український народний ансамбль
з трьох виконавців – скрипаля, цимбаліста і бубняра.
Учитель: Ось послухайте легенду про троїстих музик, яку створили гуцули.
Три легені – скрипаль, цимбаліст і сопілкар закохались в одну дівчину. Вибираючи нареченого, красуня запропонувала їм прилюдно змагатись у грі, чиє виконання визнають найліпшим – за того вийде заміж. Кожен із парубків грав на своєму інструменті найулюбленішу мелодію. Та їхнє виконання було таким майстерним, що жоден не одержав переваги. Тоді дівчина звеліла їм зіграти одну й ту саму пісню, але і цього разу було важко визначити кращого. Залишилось останнє: грати легеням разом та не розлучатися. Досі звучить їх чарівна музика, а музик назвали троїстими.
Учитель: А який музичний інструмент, діти, ви б назвали душею троїстих музик?
Дати відповідь на запитання вам допоможуть загадки:
Десь у гаю родилася,
У хаті опинилась
Була німа і нежива,-
Тепер говорить і співа. (скрипка)
У лісі народилась,
В майстерні робилась,
В руках заспівала.
(скрипка)
Учитель: Так, це скрипка. Давайте послухаємо гуцульську мелодію, виконану на скрипці.
Звучить музика.
- Як ви охарактеризуєте звучання скрипки? (ніжне, співуче, чарівне, красиве).
Українська скрипка вміє сміятись і плакати, кличе до танцю і сумує-журиться в печалі. У вмілих руках музиканта скрипка, мов жива істота, вдихає у світ свою чарівність, чуттєвість і красу.
- Розучування пісні.
- Скрипці український народ присвятив чимало пісень. Одну з них ми вивчимо сьогодні на уроці.
Показ української народної пісні «На вулиці скрипка грає».
Після прослуховування діти відповідають на запитання:
- До якого жанру українських пісень належить вона? (жартівливі).
- Які риси характеризують цю пісню як жартівливу? (грайливість та граціозність мелодії, швидкий темп).
Розучуємо пісню по фазах. Звертаємо увагу учнів на легке non legato під час співу та деякі інтонаційні та дикцiйні труднощі.
- А зараз, діти, послухайте казкову історію, яку написав В.О.Сухомлинський.
Як син зненавидів красу
У матері був маленький син. Дуже любила вона єдину дитину. Що не захочеться синочкові, мама зразу ж кидається виконувати його бажання. Раз побачив син у садку квітучу троянду та й питає:
- Мамо, що це таке?
- Квітка троянди, синку.
- Хочу квітку троянди! Не просить син, а вимагає. Пішла мати, зрізала квітку, принесла хлопчику.
- Візьми, синку, ось тобі троянда. Потримав синок троянду у руках, зім’яв пелюстки й кинув додолу. А потім побачив горобця на паркані і питає: «Хто це такий там стрибає?»
- Горобчик, синку.
- Хочу горобця!
Пішла мати до сусідських дітей.
- Спіймайте горобця мені, діти, я куплю вам цукерок.
Упіймали діти горобця. Принесла мати пташку. Взяв хлопчик горобця, почав гратися. Придавив його за шийку, пискнув горобчик і замовк. Кинув син мертву пташку.
Почув син, як хтось грає на скрипці. Сподобалась йому гра, питає він у матері: «Що це таке?»
- Це музика грає пісню на скрипці.
- Хочу пісню, хочу пісню, вона така красива!
Пішла мати до скрипаля та й просить: «Йди, скрипалю, до мого хлопчика любого, хоче він, щоб йому належала ця прекрасна пісня».
- Ні, не піду я. Бо пісня – це краса. Не може один володіти нею. Вона потрібна всім. Так ні з чим прийшла мати до сина, переказала йому слова скрипаля. І син зненавидів красу, перестав любити і розуміти прекрасне… (за В.О.Сухомлинським)Учитель: Ось така мудра та повчальна історія. Якими вона навчає нас бути? Чи згодні ви з думкою, що пісня та її краса належить всім? (відповіді дітей).
Давайте ж послухаємо народну пісню у виконанні шкільного фольклорного ансамблю.
Виходять учні в народних костюмах, танцюють та виконують народні коломийки.
- . Підсумок уроку.
Сьогодні ми з вами говорили про українську мелодійну народну музику. Згадали добрим словом троїстих музик та чудовий музичний інструмент – співучу скрипку.
Добре, коли у світі поєднуються краса музики і краса людської душі – співучість і доброта, ліричність і самовідданість, ніжність і любов до рідної землі. Українську музику люблять і шанують в усьому світі. І ми маємо пишатися тим, що належимо до великого, талановитого і самобутнього українського народу.
Виставлення оцінок. Музичне прощання.
V. Домашнє завдання: слухати українські народні пісні.
Учні виходять із класу під звучання музики у виконанні троїстих музик.
| 
